Словарь української мови (1924)/поперетинати

by Борис Грінченко

◀ поперетикати

Словарь української мови Борис Грінченко П поперетинати

поперетирати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поперетина́ти, на́ю, єш, гл. То-же, что и перетя́ти, но во множествѣ. Поперетинали ремні, котрими поскручувані були руки у козаків. Стор. МПр. 108.