Словарь української мови (1924)/попертися
Зовнішній вигляд
◀ поперти | Словарь української мови П попертися |
поперхливий ▶ |
|
Попе́ртися, пру́ся, пре́шся, гл. Отправиться куда, пойти, полѣзть (грубо). Так і поперся п'яний у хату до чужих людей. Харьк.