Словарь української мови (1924)/попик
Зовнішній вигляд
◀ попизитися | Словарь української мови П попик |
попильнувати ▶ |
|
По́пик, ка, м. 1) Ум. отъ піп. 2) мн. Раст. Caltha palustris L. ЗЮЗО. I. 173. 3) Насѣк. Chrysomela, листоѣдъ. Вх. Пч. I. 5.