Словарь української мови (1924)/попини

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попини
Берлін: Українське слово, 1924

По́пини, пин, ж. мн. Названіе узора для вышивки: човники з по́пинами. Чуб. VII. 415.