Словарь української мови (1924)/пописувати

by Борис Грінченко

◀ пописати

Словарь української мови Борис Грінченко П пописувати

пописько ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Попи́сувати, сую, єш, сов. в. пописа́ти, пишу́, шеш, гл. 1) Писать, написать (во множествѣ). Дрібне листє пописує. АД. I. 135. Там (у книгах) усе як раз пописано. О. 1862. VI. 59. 2) Только сов. в. Исписать. Пописав увесь папер.