Словарь української мови (1924)/попитися

by Борис Грінченко

◀ попити

Словарь української мови Борис Грінченко П попитися

попитлювати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Попи́тися, п'ємо́ся, єте́ся, гл. Напиться пьянымъ (о многихъ). ЗОЮР. I. 152. АД. II. 71. Пили, пили козаченьки, та вже попилися. Грин. III. 591. Стали й там кружати, попились: Тарас насилу угадав в господу, і свати не напивались так, як тут, ізроду. Мкр. Н. 39.