Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попихкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попихкати
Берлін: Українське слово, 1924

Попи́хкати, каю, єш, гл. 1) Попыхтѣть. 2) Подымить трубкой курительной.