Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поплавець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поплавець
Берлін: Українське слово, 1924

Поплаве́ць, вця́, м. Поплавокъ. На березі рибалка молоденький на поплавець глядить. Г.-Арт. (О. 1861. III. 118).