Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поплести

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поплести
Берлін: Українське слово, 1924

Поплести́, ту́, те́ш, гл. Связать, выплесть, сплесть, заплесть (во множествѣ). Поплету сітки на твої дітки. Вінки поплете. Сим. 203. Мене дядина в дрібушки поплете. Г. Барв. 64.