Словарь української мови (1924)/поплести

by Борис Грінченко

◀ поплескатися

Словарь української мови Борис Грінченко П поплести

попливти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поплести́, ту́, те́ш, гл. Связать, выплесть, сплесть, заплесть (во множествѣ). Поплету сітки на твої дітки. Вінки поплете. Сим. 203. Мене дядина в дрібушки поплете. Г. Барв. 64.