Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поповзти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поповзти
Берлін: Українське слово, 1924

Поповзти́, зу́, зе́ш, гл. Поползти. Он гадюка поповзла.