Словарь української мови (1924)/поповчити
| ◀ попововтузатися | Словарь української мови П поповчити |
поповчитися ▶ |
|
Поповчи́ти, вчу́, вчи́ш, гл. Учить достаточно много, долго. У школу оддали і там чимало поповчили. Шевч. II. 146.
| ◀ попововтузатися | Словарь української мови Борис Грінченко П поповчити |
поповчитися ▶ |
|
Словарь української мови — П
поповчити
Борис Грінченко
1924
Поповчи́ти, вчу́, вчи́ш, гл. Учить достаточно много, долго. У школу оддали і там чимало поповчили. Шевч. II. 146.