Словарь української мови (1924)/попогарикати
Зовнішній вигляд
◀ поповчитися | Словарь української мови П попогарикати |
попогибіти ▶ |
|
Попогари́кати, каю, єш, гл. Побранить, поворчать, дѣлая кому-либо внушенія. Попогарикає було ще, поки зберуться. Сим. 222.