Словарь української мови (1924)/попогрюкати

by Борис Грінченко

◀ попогребти

Словарь української мови Борис Грінченко П попогрюкати

попогрякати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Попогрю́кати, каю, єш, гл. То-же, что и грю́кати, но продолжительное время. Попогрюкала добре в двері, поки почули, — добре сплять люде. Харьк. у.