Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пополотніти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пополотніти
Берлін: Українське слово, 1924

Пополотні́ти, ні́ю, єш, гл. Поблѣднѣть. Стор. МПр. 10. Пополотніла Мотря. Мир. ХРВ. 174.