Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попомуштрувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попомуштрувати
Берлін: Українське слово, 1924

Попомуштрува́ти, ру́ю, єш, гл. 1) Поучить достаточно долго военнымъ пріемамъ. 2) Поучить вообще. Ось я тебе попомуштрую, не так, як в бурсі. Шевч. 501.