Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попорати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попорати
Берлін: Українське слово, 1924

Попо́рати, ра́ю, єш, гл. Убрать, привесть въ должный видъ, порядокъ. Попорали коні. НВолын. у.