Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попорожніти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попорожніти
Берлін: Українське слово, 1924

Попорожні́ти, ні́ю, єш, гл. Сдѣлаться пустымъ. Треба збірати швидче кавуни, а то попорожніють: дощу нема, а спека. Волч. у.