Словарь української мови (1924)/попосидіти
| ◀ попосваритися | Словарь української мови П попосидіти |
попослужити ▶ |
|
Попоси́діти, джу, диш, гл. Посидѣть долго. І попосиділа ж вона під поштою не годину, дожидаючись. Г. Барв. 498.
| ◀ попосваритися | Словарь української мови Борис Грінченко П попосидіти |
попослужити ▶ |
|
Словарь української мови — П
попосидіти
Борис Грінченко
1924
Попоси́діти, джу, диш, гл. Посидѣть долго. І попосиділа ж вона під поштою не годину, дожидаючись. Г. Барв. 498.