Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попотягти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попотягти
Берлін: Українське слово, 1924

Попотягти́, гну́, гнеш, гл. Потащить много. Хай, думає пан, і він попотягне повозку з хамутом та з дугою. Грин. II. 213.