Словарь української мови (1924)/поправа

by Борис Грінченко

◀ попочок

Словарь української мови Борис Грінченко П поправа

поправді ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Попра́ва, ви, ж. 1) Починка, исправленіе. 2) Исправленіе (нравственное). Горе нам, як не діждеться од нас ніякої поправи Той, що ненавидить усякий гріх. Гречулевич, Проповѣди (1857), 78. Ум. По́правка.