Словарь української мови (1924)/попри
| ◀ попретно | Словарь української мови П попри |
поприбавляти ▶ |
|
Попри, пред. 1) Возлѣ, подлѣ, около, мимо. Гн. II. 60. Даруй, Боже, мирові, та й нам попри мир. Каменец. у. Іде попри вас як товарина: ні помагай-бі, а ні здоров не скаже, то то ж гріх! Каменец. у. Йду попри корчму, коли щось співає. Каменец. у. Ту пшеничку жала кречная панна, попри ту пшеницю угляний гостинець, їхав туди, їхав поповиченько. Гол. IV. 107. 2) Вмѣстѣ съ, при. Попри пса і кота люде до нині годуют сі. Гн. I. 78.