Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поприручати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поприручати
Берлін: Українське слово, 1924

Поприруча́ти, ча́ю, єш, гл. Поручить (во множествѣ).