Словарь української мови (1924)/попричиняти
| ◀ поприходити | Словарь української мови П попричиняти |
попричіплювати ▶ |
|
Попричиня́ти, ня́ю, єш, гл. Притворить (во множествѣ). Двері всі попричиняла. МВ. (О. 1862. III. 56).
| ◀ поприходити | Словарь української мови Борис Грінченко П попричиняти |
попричіплювати ▶ |
|
Словарь української мови — П
попричиняти
Борис Грінченко
1924
Попричиня́ти, ня́ю, єш, гл. Притворить (во множествѣ). Двері всі попричиняла. МВ. (О. 1862. III. 56).