Словарь української мови (1924)/поприїздити

by Борис Грінченко

◀ попризнаватися

Словарь української мови Борис Грінченко П поприїздити

поприймати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поприїзди́ти, димо́, дите́, гл. Пріѣхать (о многихъ). Наші діти вже всі поприїздили. Богод. у. Ми не довго гостили, не в порожні поприїздили. Мет. 188.