Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попробуркувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попробуркувати
Берлін: Українське слово, 1924

Попробу́ркувати, кую, єш, гл. Пробудить (многихъ). Насилу дітей попробуркував.