Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попрокидатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попрокидатися
Берлін: Українське слово, 1924

Попрокида́тися, да́ємося, єтеся, гл. То-же, что и проки́нутися, но о многихъ. Попрокидалися діти, повставали, зараз — їсти. Харьк. Раненько походили корови, раненько й попрокидалися. Зміев. у.