Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попрорубувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попрорубувати
Берлін: Українське слово, 1924

Попрору́бувати, бую, єш, гл. Прорубить (во множествѣ). Він у тій коморі вікна попрорубував. Драг. 176. Вже Сидір ополонки попрорубував.