Словарь української мови (1924)/попрорубувати
Зовнішній вигляд
◀ попроростати | Словарь української мови П попрорубувати |
попросити ▶ |
|
Попрору́бувати, бую, єш, гл. Прорубить (во множествѣ). Він у тій коморі вікна попрорубував. Драг. 176. Вже Сидір ополонки попрорубував.