Словарь української мови (1924)/попрошпечуватися

by Борис Грінченко

◀ попрочищати

Словарь української мови Борис Грінченко П попрошпечуватися

попрощати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Попрошпе́чуватися, чуємося, єтеся, гл. Проштрафиться (о многихъ). О. 1862. V. 109. Попрошпечувались, дак їх і попрогонили. Г. Барв. 44.