Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попрошпечуватися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попрошпечуватися
Берлін: Українське слово, 1924

Попрошпе́чуватися, чуємося, єтеся, гл. Проштрафиться (о многихъ). О. 1862. V. 109. Попрошпечувались, дак їх і попрогонили. Г. Барв. 44.