Словарь української мови (1924)/попрощатися

by Борис Грінченко

◀ попрощати

Словарь української мови Борис Грінченко П попрощатися

попруг ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Попроща́тися, ща́юся, єшся, гл. Попрощаться. Ти б коня добув, до мене прибув, попрощався зо мною. Мет. 66. Поцілувались, попрощались. ЗОЮР. I. 73.