Словарь української мови (1924)/попрощатися

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ попрощати Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попрощатися 		попруг ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Попроща́тися, ща́юся, єшся, гл. Попрощаться. Ти б коня добув, до мене прибув, попрощався зо мною. Мет. 66. Поцілувались, попрощались. ЗОЮР. I. 73.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/попрощатися&oldid=525337