Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попряди

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попряди
Берлін: Українське слово, 1924

Попряди, дів, мн. = Попрядки. Прийде до її кума на попряди. О. 1862. I. 73.