Словарь української мови (1924)/попхикати
Зовнішній вигляд
◀ попхенькати | Словарь української мови П попхикати |
попхнути ▶ |
|
Попхи́кати, каю, єш, гл. О ребенкѣ: тихо поплакать, всхлипывая, хныча. Попхикало маленьке трохи та й замовкло. Харьк.