Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попхикати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попхикати
Берлін: Українське слово, 1924

Попхи́кати, каю, єш, гл. О ребенкѣ: тихо поплакать, всхлипывая, хныча. Попхикало маленьке трохи та й замовкло. Харьк.