Словарь української мови (1924)/попід'їздити
| ◀ попід'їжджати | Словарь української мови П попід'їздити |
попідкладати ▶ |
|
Попід'їзди́ти, димо́, дите́, гл. Подъѣхать (о многихъ).
| ◀ попід'їжджати | Словарь української мови Борис Грінченко П попід'їздити |
попідкладати ▶ |
|
Словарь української мови — П
попід'їздити
Борис Грінченко
1924
Попід'їзди́ти, димо́, дите́, гл. Подъѣхать (о многихъ).