Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попідбивати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попідбивати
Берлін: Українське слово, 1924

Попідбива́ти, ва́ю, єш, гл. То-же, что и підби́ти, но во множествѣ. Гвіздками чоботи попідбиваю. Я твої карі очі попідбиваю. О. 1861. IV. 83. Нп. Оден король… попідбивав під себе багато країв і миру. Гн. II. 11.