Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попідганяти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попідганяти
Берлін: Українське слово, 1924

Попідганя́ти, ня́ю, єш, гл. То-же, что и підігна́ти, но многихъ.