Словарь української мови (1924)/попіддрочувати

by Борис Грінченко

◀ попіддовбувати

Словарь української мови Борис Грінченко П попіддрочувати

попіддурювати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Попіддро́чувати, чую, єш, гл. Подзадорить (многихъ). Попіддрочувала своїх братів так, що вони й завелися з моїми братами лаятися, а далі й биться. Васильк. у.