Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попідкурювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попідкурювати
Берлін: Українське слово, 1924

Попідку́рювати, рюю, єш, гл. Подкурить, пустить дымъ подъ что (во множествѣ).