Словарь української мови (1924)/попідлі

by Борис Грінченко

◀ попідлизуватися

Словарь української мови Борис Грінченко П попідлі

попідмазувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Попідлі, нар. Подлѣ, возлѣ. Ой взяв же єго попідлі коня, а повіз єго а в чеську землю. Гол. II. 30.