Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попідмочувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попідмочувати
Берлін: Українське слово, 1924

Попідмо́чувати, чую, єш, гл. Подмочить (во множествѣ). Такий дощ лив, ворохи мені на току попідмочувало. Харьк. у.