Словарь української мови (1924)/попідпалювати
| ◀ попіднімати | Словарь української мови П попідпалювати |
попідперізувати ▶ |
|
Попідпа́лювати, люю, єш, гл. Поджечь (во множествѣ). Чи вже попідпалювала в грубах? Васильк. у.
| ◀ попіднімати | Словарь української мови Борис Грінченко П попідпалювати |
попідперізувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
попідпалювати
Борис Грінченко
1924
Попідпа́лювати, люю, єш, гл. Поджечь (во множествѣ). Чи вже попідпалювала в грубах? Васильк. у.