Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попідпікати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попідпікати
Берлін: Українське слово, 1924

Попідпіка́ти, ка́ю, єш, гл. Подпечь, поджарить (во множествѣ).