Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попідривати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попідривати
Берлін: Українське слово, 1924

Попідрива́ти, ва́ю, єш, гл. 1) Подрыть (во множествѣ). Яблуні свині попідривали. 2) Подорвать (во множествѣ).