Словарь української мови (1924)/попідтинати
| ◀ попідтикатися | Словарь української мови П попідтинати |
попідтинню ▶ |
|
Попідтина́ти, на́ю, єш, гл. Подрѣзать, подсѣчь, подрубить (во множествѣ).
| ◀ попідтикатися | Словарь української мови Борис Грінченко П попідтинати |
попідтинню ▶ |
|
Словарь української мови — П
попідтинати
Борис Грінченко
1924
Попідтина́ти, на́ю, єш, гл. Подрѣзать, подсѣчь, подрубить (во множествѣ).