Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попідтягати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попідтягати
Берлін: Українське слово, 1924

Попідтяга́ти, га́ю, єш, гл. 1) Подтащить (во множествѣ). 2) Подтянуть. Пояси попідтягаємо, щоб менше ззісти. Г. Барв. 505.