Словарь української мови (1924)/попідтягати
| ◀ попідтрушувати | Словарь української мови П попідтягати |
попідхиляти ▶ |
|
Попідтяга́ти, га́ю, єш, гл. 1) Подтащить (во множествѣ). 2) Подтянуть. Пояси попідтягаємо, щоб менше ззісти. Г. Барв. 505.
| ◀ попідтрушувати | Словарь української мови Борис Грінченко П попідтягати |
попідхиляти ▶ |
|
Словарь української мови — П
попідтягати
Борис Грінченко
1924
Попідтяга́ти, га́ю, єш, гл. 1) Подтащить (во множествѣ). 2) Подтянуть. Пояси попідтягаємо, щоб менше ззісти. Г. Барв. 505.