Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попідхоплювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попідхоплювати
Берлін: Українське слово, 1924

Попідхо́плювати, люю, єш, гл. Подхватить (во множествѣ).