Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попісцяти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попісцяти
Берлін: Українське слово, 1924

Попісця́ти, цю́, ци́ш, гл. Пососать. Як попісце корову теля, то й дасться здоїти. Волч. у.