Словарь української мови (1924)/поразити
| ◀ пораза | Словарь української мови П поразити |
поразка ▶ |
|
Пора́зити, жу, зиш, гл. 1) Поранить. Поражені руки, робити нічого не можна. Черк. у. 2) Укусить. Софія ( = гадюка) поразила худобу. Вх. Зн. 53.
| ◀ пораза | Словарь української мови Борис Грінченко П поразити |
поразка ▶ |
|
Словарь української мови — П
поразити
Борис Грінченко
1924
Пора́зити, жу, зиш, гл. 1) Поранить. Поражені руки, робити нічого не можна. Черк. у. 2) Укусить. Софія ( = гадюка) поразила худобу. Вх. Зн. 53.