Словарь української мови (1924)/порано

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
порано
Берлін: Українське слово, 1924

По́рано, нар. Рановато. Квітки робленої було ще надівати не дає: порано ще каже, небого, ще вигуляйся, підіймись на кірх, — тоді й квітки. Г. Барв. 65. Порано встала. Г. Барв. 73.