Словарь української мови (1924)/поремствувати

by Борис Грінченко

◀ порекло

Словарь української мови Борис Грінченко П поремствувати

поремствуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поре́мствувати, вую, єш, гл. Пороптать, быть въ претензіи. Найпаче просю, не поремствуйте на мене, що є приказки два рази надруковані. Ном. Од. Вид. VI.