Словарь української мови (1924)/поржавіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поржавіти
Берлін: Українське слово, 1924

Поржа́віти, вію, єш, гл. Заржавѣть. Таке ж бридке (болото), таке мерзене, поржавіло, від жабуру зелене. Греб. 369.