Словарь української мови (1924)/порихтувати

by Борис Грінченко

◀ поритися

Словарь української мови Борис Грінченко П порихтувати

пориш ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Порихтува́ти, ту́ю, єш, гл. Снарядить, приготовить. Та порихтуй воза, а я піду за волами. Черк. у. Велів гармати порихтувати, на Вирвин город стріли пускати. Мет. 335.